Запалення передміхурової залози – досить поширена проблема, з якою стикається більшість чоловіків. Залежно від причин, що спричиняють розвиток патологічного процесу, виділяють кілька форм захворювання. Однією з них є бактеріальний простатит, який виникає внаслідок проникнення у клітини тканин мікробів, присутніх в організмі людини. До групи ризику відносяться чоловіки віком від 25 до 50 років, які перебувають на піку сексуальної активності.
Склад мікрофлори людини
Здорова флора кишечника – запорука нормального існування будь-якого організму. У кожної людини з народження він поступово заселяється різними мікробами. У більшості людей вони викликають асоціацію з якимось неприємним проявом, що становить загрозу здоров'ю. Сукупність бактерій зветься мікробіота. Кожна з них виконує важливі функції для нормального розвитку організму, і позбутися жодної з них неможливо.
Бактерії, шкідливі та корисні, щодня ведуть боротьбу всередині людини, внаслідок якої вона отримує захист від різних інфекцій. Причому останні становлять 99% від загальної кількості існуючих мікроорганізмів.
До них відносяться:
- кишкова паличка;
- ешерихій;
- біфідо- та лактобактерії;
- ентерококи.
У нормі обидва види представників мікрофлори постійно живуть у тісній взаємодії, і не викликають будь-яких патологічних процесів. Вони присутні у кишечнику, ротовій порожнині. Зміна складу бактерій призводить до зниження захисних функцій організму, розвитку кишкового дисбактеріозу, виникнення різноманітних захворювань. У жінок найчастіше це проблеми з жіночою статевою сферою, у чоловіків – патологічні процеси у сечостатевій системі. Досить поширеним наслідком цих порушень є бактеріальний простатит.
Особливості простатиту бактеріальної етіології
Бактеріальне запалення передміхурової залози згідно з прийнятою класифікацією
Відповідно до критеріїв Національного Інституту Охорони Здоров'я США розрізняють чотири категорії простатиту:
- Гостра та хронічна форми бактеріального типу.
- Небактеріальний тип захворювання.
- Асимптоматичне запалення тканин залози.
Розглянута хвороба належить до першої чи другої із чотирьох існуючих категорій (пункт №1). Її особливістю є запальні прояви в передміхуровій залозі, спричинені патологічними мікроорганізмами, які проникають із травного тракту чи іншим шляхом. Латентний період становить кілька днів, після чого відбувається стрімке
розвиток.
При своєчасно проведеної терапії захворювання не вважається небезпечним для чоловічого організму, але виявлене на пізніх стадіях, воно стає причиною виникнення низки порушень:
- еректильної дисфункції;
- болю під час статевого акту та сім'явипорскування;
- аденоми;
- ракової пухлини.
Причини
Причини захворювання криються у проникненні інфекційних агентів у передміхурову залозу чоловіка, оскільки у здоровому стані її тканини вільні від будь-яких мікроорганізмів взагалі. До даних патогенів ставляться:
- стафілокок;
- паличка коли;
- ентеробактер;
- протей;
- клебсієлла.
Кишкова паличка у простаті у 68-80% випадків визнана основною причиною розвитку гострої мікробної форми захворювання, оскільки потрапляє прямо з кишки.
Переважна більшість цих патогенів є статичними і належать до категорії умовно-патогенних. Це означає, що вони постійно присутні у мікрофлорі організму, але провокують розвиток запального процесу лише внаслідок наявності факторів, що привертають.
Найбільш поширеними вважаються:
- інфекції сечовивідних шляхів;
- фімоз передміхурової залози;
- гострий епідидиміт;
- незахищені анально-генітальні статеві акти;
- катетеризація уретри;
- бактеріальні інфекції, при яких патогени проникають лімфа-або гематогенним шляхом.
Відразу після того, як бактерії потрапляють у простату, починає формуватись інфільтрат. Поступово сюди залучаються строма та епітелій, відповідальний за вироблення секрету, який набуває в'язкої структури та застоюється всередині ураженого органу. Мікроби починають активно розмножуватися, унаслідок чого запальний процес швидко прогресує.
Симптоми
Уповільнене запалення при хронічній формі захворювання не має яскраво вираженої картини. Симптоми бактеріального простатиту виявляються лише у період появи рецидиву. Гострий процес починає стрімко розвиватися, і для нього характерна наступна клінічна картина:
- Озноб та гарячковий стан, що супроводжується ломотою у суглобах та м'язах.
- Підвищення температури тіла до найвищих значень.
- Болі в промежині, пахової та поперекової області, що іррадіюють у таз та задній прохід.
- Затримка або, навпаки, почастішання сечовипускання, що супроводжується різями, печінням.
- Розвиток запору з наступним болючим випорожненням кишечника.
- Наявність виділень різного кольору, від безбарвних до зеленувато-жовтих.
- Розвиток загальної інтоксикації організму, поява слабкості, апатії, головного болю.
Залежно від стадії перебігу захворювання та ступеня ураження органу симптоми можуть поступово змінюватися.
| Стадія | Назва | Опис процесу | Симптоми |
|---|---|---|---|
| 1 | Катаральна | У процес залучаються протоки залози | Болі в промежини з іррадіацією в криж, почастішання сечовипускання |
| 2 | Фолікулярна | Поразка часточок простати | Посилення больових відчуттів, утруднення та поступове припинення відтоку сечі, гіпертермія |
| 3 | Паренхіматозна | Запалення тканин залози та ураження всього органу | Загальна інтоксикація, стійка затримка сечі, підвищення температури тіла до критичних позначок |
Діагностика
Діагностика захворювання за наявності яскраво вираженої симптоматики не становить складності. Але все ж таки вона передбачає проведення візуального огляду, лабораторних тестів та застосування інструментальних методик досліджень.
У ході ректального пальцевого обстеження лікар може виявити характерні ознаки запального процесу:
- ущільнення та збільшення розмірів ураженого органу;
- болючі відчуття при натисканні;
- припухлість мошонки;
- аномальне збільшення сечового міхура;
- набряклість нижніх кінцівок.
Дана процедура протипоказана при явно вираженій клінічній картині, коли спостерігається гіпертермія, лихоманка, болючі відчуття. Всі ці ознаки вказують на можливий розвиток абсцесу, прорив якого здатний спровокувати вихід гнійних мас у порожнину та інфікування здорових тканин.
До комплексу лабораторних тестів входить:
- ОАК та ОАМ;
- посів сечі та проведення тристаканної проби;
- аналіз простатичного секрету;
- зішкріб зі слизової уретри для ПЛР-дослідження;
- спермограма.
Проведення інструментальних методів включає:
- УЗД запаленого органу;
- Урофлоуметрія;
- КТ чи МРТ;
- рентгенографія сечівника.
Лікування
Після повної та всебічної оцінки стану пацієнта, визначення складності клінічного випадку та можливих ризиків лікар обирає найбільш адекватну, але індивідуальну, тактику лікування. Загальні принципи ось у чому.
- Обов'язкове застосування медикаментозної терапії та фізіопроцедур у комплексі.
- Домашнє лікування хронічного бактеріального простатиту з дотриманням рекомендацій лікаря допустимо при гострій катаральній неускладненій формі захворювання. В інших випадках призначається терапія у стаціонарних умовах.
- Госпіталізації підлягають пацієнти з вираженими симптомами інтоксикації, і навіть з підозрою в розвитку абсцесу простати.
Ліки
Основою терапії простатиту, зокрема й інфекційного, є антибактеріальні препарати широкого спектра. Їх уролог виписує на початку захворювання, не чекаючи результатів діагностики. Активне застосування цих антибіотичних медикаментів у поєднанні з іншими групами показує швидкий позитивний лікувальний ефект.
Після виявлення типу збудника складається традиційна схема, до якої входять антибіотики, протизапальні та болезаспокійливі, спазмолітичні препарати та альфа-адреноблокатори. Сюди включені також ліки, що покращують циркуляцію крові, імуномодулятори, антидепресанти та фітопрепарати.
Антибіотики
Використовуються різні медикаменти, здатні пригнічувати активність більшості видів патогенних бактерій. Для внутрішньом'язового введення показані цефалоспорини. Для перорального застосування призначаються фторхінолони в таблетках, здатні накопичуватися в тканинах простати, і надавати швидкий терапевтичний вплив. До інших, але також часто призначених препаратів, відносяться:
- тетрацикліни;
- аміноглікозиди;
- макроліди.
Протизапальні та знеболювальні засоби
Поряд з антибіотикотерапією ці препарати застосовуються для придушення запальних факторів та усунення больового синдрому. При яскраво виражених симптомах вводять внутрішньом'язово або у вену, в інших випадках показаний пероральний прийом. Найбільш дієвими є:
- НПЗЗ;
- гормональні медикаменти
Блокатори альфа-1-адренорецепторів
Ліки здатні розслаблювати м'язи стінок сечового міхура, уретри, усуваючи спазми і купуючи біль. Однак, вони протипоказані при набряку та збільшенні розмірів передміхурової залози, важких патологіях сечовивідних шляхів.
Спазмолітики та міорелаксанти
Препарати вважаються чудовим способом зняти спазми судин та покращити кровообіг, відтік сечі, та простатичного секрету.
Препарати, що активізують кровообіг
Медикаменти призначені для усунення венозного застою, прискорення обмінних процесів, виведення токсинів та інших шкідливих компонентів.
Фізіотерапія
Це ефективний метод лікування, але застосовують лише після усунення симптомів гострого запалення. На стадії ремісії показані такі фізіотерапевтичні процедури:
- електрофорез;
- ультразвук;
- магнітотерапія;
- НВЧ (мікрохвильова) процедура;
- електростимуляція тканин простати струмом малої інтенсивності;
- вакуумна терапія;
- масаж.
Хірургія
Оперативне втручання при простатиті вважається крайнім заходом, коли інші методи виявляються неефективними. Найчастіше таке лікування застосовується до пацієнтів похилого віку, у яких діагностовано ХХН. Трансуретральна резекція (ТУР) передбачає часткове видалення ураженої залози з подальшим проведенням пластичної корекції, яка дозволяє відновити сечовивідні шляхи та нормалізувати роботу важливих органів системи.
Для решти вікових категорій такий метод є радикальним, оскільки провокує розвиток тяжких наслідків у вигляді енурезу, імпотенції та безпліддя. Тому до цих пацієнтів урологи намагаються не вживати таких заходів.
Народні методи
Ефективність терапії значно підвищується, якщо поєднувати прийом медикаментів із народними та альтернативними методами.
У домашніх умовах захворювання можна лікувати так:
- Засобами рослинного походження, до яких належать: чорна редька, ехінацея, трава фенхелю, чебрецю, бузина, верба, нирки герані або тополі, ефірна олія сосни.
- Продуктами бджільництва: прополісом, медом, маточним молочком, пилком.
Ці засоби мають антибактеріальні, протизапальні, протинабрякові властивості, підвищують імунітет, зміцнюють захисні функції організму.
Не менш корисними вважаються такі способи лікування:
- теплі сидячі ванни з додаванням відварів деревію, шавлії, хвоща польового:
- супозиторії ректальні з продуктами бджільництва;
- свічки на основі екстрактів обліпихи, ромашки, календули.
Рекомендації щодо харчування
У період лікування та після його закінчення пацієнту рекомендується скоригувати харчування. Під час проведення комплексу терапевтичних заходів показана дієта, що щадить, із вживанням теплої протертої їжі. Важливою умовою вважається виключення з раціону гострих та жирних продуктів, смажених страв, спецій та приправ, солінь та копченостей.
Ускладнення та прогноз
Як показує практика та відгуки пацієнтів, гострий бактеріальний простатит вважається виліковним при адекватно проведеній терапії, корекції харчування та зміні (за необхідності) способу життя. Однак, досить швидко може статися хронізація даної форми з млявою клінічною картиною та змащеними симптомами. Це ускладнює проведення діагностики та складання правильної схеми лікування.
Загострення патології інфекційної природи може призвести до тяжких наслідків, які заважають вилікуватися, а в деяких випадках – загрожують життю пацієнта. Найбільш небезпечним вважається сепсис, коли зараження крові призводить до загибелі людини.
Відсутність терапії та затяжний перебіг захворювання можуть спричинити такі ускладнення.
- Абсцес – заповнення порожнини простати гнійним ексудатом, що супроводжується болем, підвищенням температури до гектичних відміток, лихоманкою.
- Патології сечовивідних шляхів: цистит, пієлонефрит, енурез, сечокам'яна хвороба.
- Обструкція сім'явивідних проток та склероз тканин залози.
- Везикуліт, полікістоз, утворення ракової пухлини.
- Розвиток калькульозного простатиту.
- Тяжкі сексуальні розлади у вигляді проблем із зачаттям, безпліддя та імпотенції.
- Затяжні депресивні стани внаслідок патологій і зниження самооцінки.
Профілактика
Запобігти виникненню запалення бактеріального типу допоможе дотримання нескладних правил профілактики.
- Повна відмова від алкоголю та нікотину.
- Помірна фізична активність.
- Регулярне відвідування уролога для профілактичного огляду.
- Прийом медикаментів та вітамінних комплексів для попередження розвитку запальних процесів у передміхуровій залозі.
- Регулярний безпечний та захищений секс з надійним партнером.
- Дотримання заходів щодо попередження урогенітальних хвороб та статевих інфекцій.
Виникнення бактеріального простатиту призводить до тяжких наслідків та ускладнює життя чоловіка. Внаслідок інтимних контактів він легко може інфікувати жінку. Тільки своєчасне лікування та дотримання рекомендацій лікаря здатне позбавити пацієнта серйозних проблем.